Як уникнути стресу у навчанні?

Часто студентське життя асоціюється з товариством та веселощами, здається безтурботним і легким. Але для інших, це велика зміна в житті, до якого необхідно пристосовуватися. Студенти молоді і переживають безліч проблем, лежить відповідальності, що заважає насолоджуватися студентськими роками та концентруватися на заняттях. У будь-якому випадку навчання у вищому навчальному закладі – це стрес для багатьох студентів.

Студентові необхідно подолати перехідні труднощі, освоїти нові ролі і модифікувати старі, в результаті чого вони також можуть відчувати стрес.

Однак це не означає, що стрес є тільки лихом, він також є і найважливішим інструментом тренування і загартовування людини, так як стрес допомагає підвищенню опірності психіки і організму в цілому, тренуючи його пристосувальні механізми. Стрес є нашим вірним союзником в безперервної адаптації до будь-яких змін у навколишньому середовищі. Ганс Сельє писав: “Всупереч розхожій думці ми не повинні, та й не в змозі, уникати стресу. Але ми можемо використовувати його і насолоджуватися ним, якщо краще пізнаємо його механізм і виробимо відповідну філософію життя”.

Факторами, що зменшують стресогенність середовища і її негативний вплив на організм, є передбачуваність зовнішніх подій, можливість заздалегідь підготуватися до них, а також можливість контролю над подіями, що істотно знижує силу впливу несприятливих факторів.

Значну роль у подоланні негативного впливу несприятливих станів на діяльність людини відіграють вольові якості. “Прояв вольових якостей (сили волі) – це, перш за все, перемикання свідомості і вольового контролю з переживання несприятливого стану на регуляцію діяльності (на її продовження, подачу внутрішньої команди до початку діяльності, до збереження якості діяльності)”. Переживання стану при цьому відсувається у свідомості на другий план. Важливу роль у регуляції психічних станів, в тому, як людина реагує на вплив стресорів навколишнього середовища, відіграють індивідуально-типові особливості нервової системи і особистості. Відомо, що особи з високою силою нервової системи характеризуються більшою стійкістю, кращу переносимість стресових ситуацій в порівнянні з індивідами, що мають слабку силу нервової системи. Так знайдені підтвердження того, що життєрадісні люди більш стійкі, здатні зберігати контроль і критичність в складних ситуаціях. Вплив самооцінки виявляється в тому, що люди з низькою самооцінкою виявляють більш високий рівень страху або тривожності в загрозливій ситуації. Вони сприймають себе найчастіше як мають неадекватно низькі здібності для того, щоб впоратися з ситуацією, тому вони діють менш енергійно, схильні підкорятися ситуації, намагаються уникати труднощів, тому що переконані, що не в силах з ними впоратися.

Таким чином, ми бачимо, що стрес у великій мірі є індивідуальним феноменом. Важливим напрямом психологічної допомоги є навчання людини певним прийомам і вироблення навичок поведінки в стресових ситуаціях, підвищення впевненості в собі і самосприйняття. У дослідженнях Сельє і численних подальших роботах показано, що непередбачувані й некеровані події більш небезпечні, ніж передбачувані та керовані. Коли люди розуміють, як протікають події, можуть вплинути на них чи, хоча б частково, захистити себе від неприємностей, ймовірність стресу значно знижується. Стосовно учбової діяльності можна сказати, що якщо можливість управління ситуацією дуже низька, а напруженість роботи значна, то така робота сама по собі є стресом.

Джерело матеріалу