Безкоштовна консультація

Київстар +38(098)-657-51-43

lifecell +38(073)-418-14-90

Viber: +380986575143

portalnayka@gmail.com

Наукові роботи, публікація наукових статей, переклади, конференції

admin

“Євроінтеграція” української науки

МОН повідомляє, що Україна планує доєдатись до Європейського дослідницького простору, у результаті чого відбудеться створення “ERA-UA”. З’явилась інформація, що на даний час готується проект Дорожньої карти інтеграції України, що буде представлений у листопаді та прийнятий до кінця року. Дорожня карта буде створена за структурою та основними поняттями даного документу Австрії, описуючи українську ситуацію, проблеми, перспективи, потенційні досягнення та інше. Мета документу – намітити конкретні кроки до євроінтеграції у науці, а саме: досягнути європейських стандартів за допомогою зміни підходів до цієї сфери.

Масштабне соцопитування науковців: результати та висновки

Соціальне опитування, що було проведено у вересні 2017 року серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова представило важливі результати.

86% опитаних вважають, що науковці повинні займатися популяризацією науки (читати відкриті лекції, видавати статті в ненаукових журналах, давати коментарі для ЗМІ, брати участь у телепрограмах тощо). Лише 5% висловили протилежну думку та 9% не змогли відповісти на це запитання.

У свою чергу, 45% заявили, що особисто займаються популяризацією науки (21% – постійно, 24% – час від часу). Більше половини відповіли, що не ведуть такої діяльності. Чим більший науковий стаж та вищий науковий ступінь респондента, тим частіше опитані займаються популяризацією науки.

85% серед тих, хто заявив, що мав досвід популяризації науки, стверджують, що робили це на громадських засадах, і лише 6% відповіли, що отримували за таку діяльність винагороду. Водночас, 41% усіх опитаних науковців вважають, подібна робота повинна оплачуватися, 37% сказали, що її потрібно робити на громадських засадах, 22% не змогли визначитися.

Половина опитаних заявили, що наукова установа, у якій вони ведуть свою діяльність заохочує їх брати участь у різних формах популяризації науки, 35% сказали протилежне, 14% не змогли відповісти.

55% респондентів відповіли, що науковцю важко донести інформацію про свої винаходи через засоби масової інформації, 26% мають протилежну думку, 19% не змогли відповісти. Цікаво, що чим більший стаж наукової роботи, тим частіше респонденти висловлювалися про проблематичність донесення інформації через медіа. Основними проблемами у донесенні інформації про наукові винаходи широкому загалу опитані відзначили те, що ЗМІ здебільшого надають перевагу розважальній, а не науковій інформації (59%) та те, що держава не виділяє коштів науковцям для популяризації своїх винаходів (56%). 42% заявили, що проблемою у донесенні наукової інформації суспільству є те, що в Україні немає традиції популяризації науки, по 35-36% відзначили, що для потрапляння у ЗМІ потрібні кошти, або ж те, що наукова інформаціє є складною для переважної більшості людей. 22% сказали, що інформація про наукові винаходи не цікава громадськості. Лише 4% сказали, що немає жодних проблем із донесенням інформації.

Найкраще з точки зору ефективності у популяризації науки в Україні опитані оцінили вищі навчальні заклади: 57% заявили, що вони ведуть ефективну роботу у цій площині, водночас 35% сказали, що їхні дії неефективні. Про ефективність науково-дослідних інститутів у цій сфері заявили 48%, неефективність – 42%, Національної академії наук України – 43% та 48% відповідно, засобів масової інформації – 32% та 54%. Роботу Міністерства освіти і науки вважають ефективною лише 28%, водночас неефективною – 63% (найгірше серед усіх установ, які досліджувалися). Діяльність громадських об’єднань у сфері популяризації науки ефективною вважать 26%, неефективною – 50%; бізнес структур – 23% та 54% відповідно; загальноосвітніх шкіл – 23% та 62%.

Майже 90% опитаних підтримують ідею створення в Україні центру, який би спеціалізувався на популяризації та підтримці вітчизняних наукових досліджень, надавав технічну допомогу ученим і стартаперам, сприяв формуванню позитивного іміджу науковців та підприємців, пов’язаних із науковою сферою,  поширював новини про науку та інновації, 7% – проти такої ідеї, 4% не змогли дати відповідь.

Серед послуг, які хотіли б отримувати наукових працівників найбільше цікавлять лекції відомих науковців, стартаперів, популяризаторів науки (60%). Курси іноземних мов цікаві для 46% респондентів, круглі столи, майстер-класи, ворк-шопи – 42%, інтерактивні виставки інновацій – 30%, допомога у підготовці професійної презентації проекту 23%, медіа музеї науки та відеопродакшн – по 22%, отримання фахових консультацій з написання прес-релізів, статей та , інформаційних матеріалів – 21%, тренінги з наукової журналістики – 14%, можливість попрацювати у коворкінг-зоні та прес-брифінги (прес-конференції) – по 13%, хакатони – 7%.

56% респондентів як додаткову можливість своєї наукової роботи хотіли б мати доступ до сучасного обладнання для презентацій, 47% – до робочих місць з комп’ютерами з доступом до Інтернету. 31% висловили бажання мати доступ до мінітипографії, 21% – до 3D-інсталяцій, 13% – до професійної студії для відео-продакшина, 9% – до виділеного місця для експрес-зйомки.

57% опитаних заявили, що співпрацюють зі своїми колегами із-за кордону, 37% сказали, що не мали такого досвіду, ще 6% не відповіли на це питання. Найбільше тих, хто співпрацює з іноземними науковцями у Києві та Одесі, найменше – у Дніпрі. Також більше їх серед докторів наук та тих, хто має великий науковий стаж.

Лише 2% опитаних заявили, що їхня наукова діяльність фінансується у достатній мірі, 55% заявили, що вона фінансується частково. 35% сказали, що їхня діяльність взагалі не фінансується. Більш-менш кращі справи із фінансуванням серед науковців Києва, докторів наук та тих, у кого стаж діяльності більше 20 років. Натомість серед дніпрян, працівників без наукового ступеня та тих, у кого невеликий стаж, ситуація дещо гірша.

54% опитаних заявили, що займаються іншою трудовою діяльність, окрім наукових досліджень, 43% сказали, що не займаються. Водночас, 72% з тих, що мають додаткову роботу поза своєю основною, заявили, що вона пов’язана з основним місцем праці. Слід зазначити, що працівники без наукового ступеня частіше аніж інші заявляли про те, що їхня інша допоміжна діяльність не пов’язана з основною.

Лише 28% опитаних відповіли, що розглядають можливість залишити роботу науковця на користь іншої діяльності. 55% заявили, що не думають про зміну виду праці, ще 17% не дали відповіді на це питання. Про зміни роботи більше за інших думають у Львові, серед працівників без наукового ступеня та науковців зі стажем 5-10 років.

Основною причиною бажання полишити наукову діяльність ті, хто має намір це зробити, назвали незадовільний рівень оплати праці (87%). 57% сказали, що хочуть змінити роботу через недостатній рівень фінансування їхніх наукових розробок, 41% – через розчарування у розвитку української науки, 19% – через бажання реалізовуватися в іншій сфері, 10% – через неактуальність розробок, яким займається опитуваний.

60% опитаних сказали, що найважливіше, що вони отримують сьогодні від своєї наукової діяльності є задоволення від улюбленої справи. Лише 14% зазначили, що отримують наукове визнання, 10% – практичне втілення результатів, 5% – фінансову винагороду. Про задоволення від улюбленої справи, як результат роботи, частіше за інших говорили кандидати наук та ті, у кого більше 10 років наукового стажу. Про наукове визнання частіше за інших зазначали доктори наук.

Натомість на запитання «Що б Ви хотіли отримувати від своєї наукової діяльності у найближчому майбутньому» 46% опитаних зазначили, що хотіли б отримувати фінансову винагороду, ще 24% говорили про практичне втілення результатів, 13% – наукове визнання, і лише 9% – про задоволення від улюбленої справи. Про фінансову винагороду частіше говорили кандидати та доктори наук, наукове визнання – працівники без наукового ступеню, задоволення від улюбленої справи – доктори наук.

56% опитаних заявили, що не розглядають можливості переїзду за кордон на наукову роботу. 26% опитаних відповіли, що думають про таку можливість, 18% не дали відповіді на це питання. Дещо більше тих, хто думає про «наукову еміграцію» серед вчених Львова, працівників без наукового ступеню та тих, у кого невеликий стаж роботи. Серед основних очікувань від еміграції, які мають ті, хто розглядає таку можливість, найчастіше називали фінансову винагороду за свою роботу (43%). Про бажання практичного втілення результатів своєї роботи як мотивацію до виїзду говорили 28%, наукове визнання – 14%, моральне задоволення – 10%.

93% опитаних респондентів заявили, що для них важливо, щоб результати їхньої наукової роботи мали практичне застосування. Лише 4% сказали, що мають протилежну думку. У свою чергу, 47% сказали, що їхні наукові напрацювання отримали практичне застосування. Натомість 38% сказали, що їхні наукові розробки не були впровадження на практиці, ще 15% не відповіли на це запитання. Найбільше тих, хто заявив, що результати їхніх робіт отримали практичне втілення, серед докторів наук (61%), та тих, у кого стаж роботи більше 20 років. Найменше, відповідно, серед тих, у кого немає наукового ступеня, та, хто має малий стаж роботи.

Основною причиною невпровадження результатів наукових робіт серед тих, хто зазначив, що не зумів застосувати свої розробки у реальному житті, є відсутність фінансування (48%). 27% заявили, що не втілювали свої напрацювання на практиці через їхній теоретичний характер. 7-9% заявили, що не реалізували свою роботу на практиці через незацікавленість керівництва наукової установи у її впровадженні або ж через неактуальність дослідження сучасним реаліям. 2-4% зазначали, що такими причинами є страх помилитися, відсутність підтримки з боку медіа, особиста незацікавленість, відсутність підтримки з боку громадськості.

Дві третини опитаних заявили, що не подавалися за останні п’ять років на отримання наукових грантів від органів державної влади в України або міжнародних організацій. Подавалися на такі конкурси – 33-36%. На гранти від громадських ініціатив не подавалися більше 80% респондентів, подавалися – лише 8%.

Кожен п’ятий заявив, що за останні п’ять років отримував гранти від органів державної влади або міжнародних організацій. Водночас, маже 80% таких грантів не отримували. Стосовно грантів від громадських ініціатив: отримували їх лише 3%, не отримували – 90%, 8% – не відповіли взагалі.

Серед тих, хто подавався на гранти від держави або міжнародних організацій за останні п’ять років, більше половина отримувала їх. Щодо грантів від громадських організацій результативність дещо нижча – 36%. Найбільше тих, хто вигравав гранти, серед науковців Києва, Харкова та Львова, докторів наук та тих, у кого найбільший науковий стаж. Найменше – серед науковців Одеси і Дніпра, працівників без наукового ступеня та з малим стажем роботи.

Найбільш прозорими респонденти вважають процедури отримання грантів від міжнародних грантів (52% – однозначно або скоріше прозорими, 24% – скоріше або однозначно непрозорими). Гранти органів державної влади вважають прозорими лише 25%, непрозорими – 57%, громадських ініціатив – 23% та 32% відповідно (45% у цьому випадку не змогли взагалі оцінити прозорість таких грантів).

Від 23 до 27% опитаних заявили, що якби їм довелося обирати грантову програму фінансування для своїх наукових розробок, найважливішим чинником вибору були б відповідність наукової теми, можливість знайти інвестора для розширення наукової діяльності та розмір фінансування проекту. 11% сказали, що у цьому випадку важливою була б можливість популяризувати свої наукові розробки, лише 4% говорили про можливість еміграції за кордон. Для кандидатів та докторів наук дещо більш важливим за інших є фактор відповідності наукової теми, для працівників без наукового ступня – можливість популяризувати свої наукові розробки.

47% заявили, що виграти гранти від міжнародних організацій є скоріше або дуже важко, 33%, – що це можна зробити легко, або скоріше легко, 21% – не змогли дати відповіді. Стосовно грантів від органів державної влади 61% сказали, що це зробити важко, лише 21%, – що це легко. У випадку грантів від громадських ініціатив: 44% нічого не змогли про це сказати, 38% сказали, що це важко. Важливо, що ті, хто подавався на здобуття грантів за останні п’ять років, удвічі частіше за тих, хто не подавався на такі конкурси, заявляли, що отримати їх легко.

Три чверті опитаних заявили, що отримують інформацію про науку та інновації через спеціалізовані інтернет-ресурси та спеціалізовані журнали. 52% черпають таку інформацію від своїх колег, 44% – під час лекцій, виставок, форумів та інших заходів, 31% – через соціальні мережі, 12% – через телебачення, по 8% – з суспільно-політичних газет та журналів, та від друзів, лише 4% – з радіопередач. Спеціалізовані інтернет-ресурси та журнали частіше за інших використовують доктори наук, інформацію від колег та з соціальних мереж – ті, хто поки не має наукового ступеня.

90% опитаних користуються інтернетом щодня, 6% – по 3-4 рази в тиждень, 3% – 5-6 разів на тиждень. Серед тих, хто користується всесвітньою мережею, 64% надають перевагу соціальній мережі Facebook. Лише по 9-10% використовують Instagram, Вконтакте. Twitter використовують 6%, Однокласники – 3%. 10% користуються іншими соціальними мережами. Водночас, майже кожен третій не користується ними взагалі: найбільше таких серед докторів наук.

Три чверті опитаних заявили, що їм найзручніше отримувати інформацію у текстовому форматі, 50% – що їм зручна інформація у зображеннях, схемах, діаграмах тощо, 30% – у відеоформаті, лише 3% – у звуковому форматі.

76% сказали, що хотіли б отримувати інформацію про розвиток інновацій та нові можливості для науковців в Україні, 10% – не хотіли б, ще 14% – не відповіли на це питання.

Джерело: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/problemy_populyarizacii_nauki_v_ukraine_mysli_uchenyh.html.

17 важливих змін із Закону “Про освіту” (2017)

28 вересня в Україні набрав чинності закон «Про освіту».

Ось 17 головних змін, на котрі варто звернути увагу освітянам та науковцям:

  1. Шкільна освіта триватиме 12 років, включаючи профільну освіту (9-12 класи).
  2. Після початкової школи (1-4 клас) проводитиметься ДПА, після базової (5-9 клас) – ЗНО.
  3. Навчання в академічних та профільних ліцеях триватиме 3 роки.
  4. Закінчивши 9 класів, діти зможуть навчатися в професійних коледжах, здобуваючи професію як одночасно зі здобуттям повної вищої освіти, так і без нього.
  5. Для отримання диплому бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки.
  6. Навчання у закладах магістратури триватиме два роки.
  7. Поступлення в магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.
  8. Автономію отримають не тільки ВУЗи, а й коледжі, інститути, ліцеї, школи, дитсадки тощо.
  9. Директором усіх закладів освіти можна бути тільки 12 років.
  10. Мінімальна заробітна плата викладачів складатиме чотири прожиткових мінімуми.
  11. Викладачі добровільно проходитимуть курси підвищення кваліфікації.
  12. Ліквідація інтернатів, створення спеціальних класів у школах.
  13. Єдиний освітній округ в межах певної території.
  14. Навчання, починаючи з базової школи, буде можливе лише українською мовою.
  15. Уся важлива інформація, включаючи фінансову, повинна бути розташована у відкритому доступі на сайті ВУЗів та інших освітніх закладів у Інтернеті.
  16. У законодавстві будуть прописані заходи та штрафи, позбавлення привілеїв через плагіат, хабарі, списування та інші порушення.
  17. Середню та професійно-технічну освіту будуть фінансувати місцеві бюджети, спонсори, добровільні пожертви та інші.

Новий оcвітньо-творчий ступінь «Доктор мистецтва»

В Україні 28 вересня набрав чинності закон «Про освіту», що стало резонансною подією у світі. Найбільш дивовижною новиною є внесення зміни до деяких Законів України, у тому числі Закону України «Про вищу освіту». Відповідно до цього, у Статті 5 буде запровадженно можливість здобуття освітньо-творчого ступеня “Доктора мистецтва” на третьому рівні акредитації у ВУЗах (магістр).

“Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Першим етапом здобуття ступеня доктора мистецтва може бути асистентура-стажування, яка є формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації. Порядок здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва та навчання в асистентурі-стажуванні затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС”.

 

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

Мета конференції: обмін результатами наукових досліджень, розгляд актуальних проблем фінансів у сучасному світі.

Тематичні напрями конференції:
1. Фінанси публічного сектора: стан та вектори їх
розвитку.
2. Проблеми та напрями розвитку податкової системи
держави.
3. Банківська система та її вплив на національну
економіку.
4. Страховий ринок: тенденції та перспективи
розвитку.
5. Проблеми та перспективи розвитку фондового
ринку.
6. Сучасні технології управління фінансовими
ресурсами суб’єктів реального сектора економіки.

Міжнародна науково-практична конференція «Наука та перспективи» (публікація в науковому журналі)


Шановні науковці!
Запрошуємо Вас взяти участь у
Міжнародній науково-практичній конференції
«Наука та перспективи»
м. Київ, 29-30 вересня 2017 року

До участі у конференції запрошуються

науковці, здобувачі наукових ступенів, практики, викладачі та студенти ВНЗ

Метою проведення конференції є усестороннє обговорення та пошук рішень актуальних проблем сучасної науки, встановлення контактів між молодими вченими різних країн, обмін дослідницьким досвідом та публікація результатів наукових досліджень.

Секції роботи конференції:

Фізико-математичні науки Філологічні науки Психологічні науки
Хімічні науки Географічні науки Військові науки
Біологічні науки Юридичні науки Національна безпека
Геологічні науки Педагогічні науки Соціологічні науки
Технічні науки Медичні науки Політичні науки
Сільськогосподарські науки Фармацевтичні науки Фізична культура та спорт
Історичні науки Ветиринарні науки Державне управління
Економічні науки Мистецтвознавство Культурологія
Філософські науки Архітектура Соціальні комунікації

Робочі мови конференції: українська, англійська, російська.

Форма участі – дистанційна.

За результатами роботи конференції  кожен учасник отримає
сертифікат формату А4 та публікацію статті в науковому журналі.

“Горизонт-2020”: підтримка української науки

Головні напрямки програми “Horizon-2020”:

1. Фундаментальні дослідження (excellent science);

2. Поєднання бізнесу та науки (industrial leadership);

3. Зв’язок науки з суспільством (societal challenges).

Це європейська програма, що дає можливість фінансування науки, а саме отримувати кошти на проекти вчених. Крім того, за допомогою неї відбувається підтримка університетів, наукових установ, бізнесу та навіть державних установ.

Нагадаємо, що з 2015 року Україна стала повноправним членом “Горизонту”. На даний момент, вже 12 млн євро вже було вкладено у 66 проектів українських вчених за вищезгаданою програмою “Горизонт-2020”.

 

 

 

НОВА СУЧАСНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

Центр Митрополита Андрея Шептицького при Українському католицькому університеті споруджували на протязі двох років під керівництвом Штефана Беніша та урочисто відкрито 10-го вересня у м. Львів.

Центр включає в себе сучасну бібліотеку, майданчик для проведення культурних заходів і наукових конференцій. Усі зможуть отримати доступ до центру, він стане вільним простором для розвитку не тільки для студентів і викладачів.

Цікаво, що за 26 років це перша нова львівська бібліотека.

Міжнародна наукова інтернет-конференція “Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення”

Міжнародна наукова інтернет-конференція на тему:
“Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення” (випуск 22)

20 вересня 2017 р.

Шановні науковці, молоді вчені, аспіранти, здобувачі, студенти! Запрошуємо Вас до участі в черговому випуску інтернет-конференції на сайті http://www.konferenciaonline.org.ua/ у розділі Наступна конференція.

Прийом матеріалів до 20 вересня 2017 р. включно.

Плануються наступні напрями її роботи (секції):

1. Інформаційні системи і технології.

  • Теоретичні основи інформатики та кібернетики
  • Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці
  • Системи та процеси керування
  • Комп’ютерні системи та компоненти
  • Інформаційні технології
  • Автоматизація процесів керування
  • Системи автоматизації проектувальних робіт
  • Системи захисту інформації
  • Інформаційна безпека
  • Управління проектами і програмами
  • Системи та засоби штучного інтелекту
  • Інформаційно-комунікаційні технології в освіті
  • Медична та біологічна інформатика і кібернетика
  • Соціальна інформатика

2. Економічні науки. 

  • Економічна теорія та історія економічної думки
  • Світове господарство і міжнародні економічні відносини
  • Економіка та управління національним господарством
  • Економіка та управління підприємствами
  • Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
  • Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
  • Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
  • Гроші, фінанси і кредит
  • Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
  • Статистика

3. Технічні науки.

  • Прикладна геометрія, інженерна графіка та ергономіка
  • Машинознавство
  • Обробка матеріалів у машинобудуванні
  • Галузеве машинобудування
  • Електротехніка
  • Прилади
  • Радіотехніка та телекомунікації
  • Енергетика
  • Металургія
  • Хімічні технології
  • Технологія харчової та легкої промисловості
  • Транспорт
  • Будівництво
  • Безпека життєдіяльності
  • Електроніка

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська. Форма участі: заочна.

Times Higher Education: World University Rankings 2018

На першому місці серед усіх представлених ВУЗів 77 країн світу вже два роки поспіль перше місце у рейтингу посідає британський університет University of Oxford, а за ним – теж британський престижний заклад University of Cambridge.

 

Цікаво, що до вищезгаданого рейтингу World University Rankings 2018 від видання Times Higher Education потрапили також 5 українських університетів:

  • Найкращим став КНУ ім. Шевченка, що посідає світовий рейтинг;
  • Львівський національний університет ім. Франка;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»;
  • Харківський національний університет ім. Каразіна.

 

 

 

НАШІ ПЕРЕВАГИ

Індивідуальний підхід

Гарантія
якості

Багаторічний досвід роботи

Оперативність в роботі

Гнучка цінова політика

ЯК МИ ПРАЦЮЄМО

Ви залишаєте заявку по телефону або через форму на сайті

Наш менеджер передзвонює Вам для уточнення деталей

Здійснюєте незначну передоплату

Наші спеціалісти розпочинають роботу над Вашим замовленням

Оплачуєте решту суми за Ваше замовлення

Ми відправляємо Вам готову роботу

Ви отримуєте якісну роботу у визначений Вами термін.

Результат перевищує очікування. Ви - задоволений клієнт.

Форма замовлення
Залишіть номер телефону і ми вам зателефонуємо
Поліграфічні послуги
Новини
“Євроінтеграція” української науки

МОН повідомляє, що Україна планує доєдатись до Євро...
Масштабне соцопитування науковців: результати та висновки

Соціальне опитування, що було проведено у вересні 2017 ...
17 важливих змін із Закону “Про освіту” (2017)

28 вересня в Україні набрав чинності закон «Про осві...

Київстар+38(098)-657-51-43

Life+38(073)-418-14-90